ПРоблемне навчання

Проблемне навчання

Розклад занять в школі № 33

https://docs.google.com/file/d/0BwkqxbuzrQ56QktTOFJsU1otYXc/edit

Звітна документація

Звіт
Конспект уроку Дзвінкі та глухі приголосні
 Презентація до уроку Дзвінкі та глухі приголосні
Конспект уроку Краса і мудрість приказок
Презентація до уроку Краса і мудрість приказок
Самоаналіз звітних уроків мови та літератури

конспекти уроку на цьому тижні

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

16.12.13

Конспект уроку з української мови

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема: Правопис букви Ь

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів з даної теми, вміти обгрунтовувати  правильне написання м’якого знаку, практично     застосовувати набуті знання, висловлювати особисте ставлення до дій та вчинків літературних персонажів, удосконалювати творчу співпрацю у малих групах, вміння оцінювати власні результати; розвивати уважність, навички творчо-дослідницької роботи; виховувати любов до історичного минулого, до краси поетичного слова.

Тип уроку:    урок узагальнення та систематизації знань;

Хід уроку

I.           ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.           ПЕРЕВІРКА ДОМАШЬОГО ЗАВДАННЯ

–        Зараз я зберу у вас зошити. Покладіть їх на край парти.

III.           ПОВІДОМЛЕННЯ МЕТИ МАЙБУТНЬОЇ РОБОТИ, УСВІДОМЛЕННЯ ЇЇ УЧНЯМИ

–        Сьогодні на уроці ми з вами будемо повторювати все те, що встигли вивчити з фонетики. Ми повторимо теорію, і будемо виконувати різні прави на закріплення ваших вмінь уживати в словах ті чи інші правила.

IV.           ВІДТВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ВІДОМОСТЕЙ, ЗАСТОСУВАННЯ ЯКИХ БУДЕ ПОТРІБНИМ НА УРОЦІ

–      Вам вдома треба було повторити теоретичні відомості з фонетики, які ми з вами встигли вивчити. Зараз напишемо невеличку самостійну роботу з теорії. Вам треба буде на аркушах, які лежать у вас на партах, продовжити речення. Всього 4 варіанти, кожному дістанеться свій. Це нам дозволить зекономити час і перевірити ваші знання на максимум. Хто повторював, у того не виникне труднощів. На це завдання вам 5 хв.

V.          ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ ВПРАВ

Розподiльний  диктант.

–      Зараз будемо працювати в парах. Вам потрібно буде слова з м’яким знаком i без ньогозаписати у двi колонки. А також пояснити, чому у слові є Ь, а чому немає.

Пiч,  тiнь,  радiсть,  менший,  п’ять, льох, ситець, сухар, польовий,  мiський,  молотьба, сiльський, стiльцi, кiнчик, Харкiв, пральня,  мiльярд,  насип,  цiль, Тетянцi, Юльцi, спiлцi, ополонці, змагаються, пишеш, медальйон, любов, смієшся, тонший, листя, мiзинчик.

–      Перевіряймо. (діти зачитують слова з першого потім з другого стовпчика, пояснюють орфограму. Якщо є помилка, інші виправляють).

–      Запишіть будь ласка звуковий запис слів «молотьба», «пишеш». Що ми помітили у записі слова «молотьба»? (звук [т] уподібнюється до парного [дꞌ]).

Робота в групах

–      А зараз попрацюємо в групах. Перше завдання було просте. Там було уже вставлено Ь, а ваше завдання було тільки розподілити слова на 2 колонки і пояснити орфограму. А зараз будемо вчитися самостійно вставляти Ь або не вставляти його у словах. На партах у вас лежать аркуші з завданням. прочитайте будь ласка, що вам потрібно зробити.

–      Перепишіть слова, замість крапок поставте, де треба, м’який знак. Поясніть правила вживання м’якого знака.

Дяд.(ь).ко, пис.(ь).мо, емал.(ь)., памороз.(ь)., мороз.., постат.(ь)., близ(ь)кий, бояз..кий, тон..кий, вуз.(ь).ко, тон..ко, пол.(ь)..с.(ь).кий, в’юн..кий, держал.(ь).це, кружал.(ь).це, нян.(ь).чити, Ковал(ь)..чук, Медвед.чук, палац.., палец.(ь)., Хар..ків, шир..ма, сімдесят.., сім..сот, снит.(ь).ся, сниш..ся,  купец.(ь).кий, одес.(ь).кий, кавказ.(ь).кий, лял.(ь).ці,  різ..ко, брин.(ь).чати, різ.(ь).бяр, дон.(ь).ці, стан..те, сип..те, ріж..те, млин..кові.

–      Добре. Перша група пише слова зі слова дядько до слова польський. Друга група – зі слова вʼюнкий  до слова сниться. Третій ряд – зі слова снишся і до кінця. Представники груп по одному до дошки. Хто бажає?

–      Перевіряємо. Перша група перевіряє свого представника. 2 і третя теж дивиться, чи є помилки. Будь ласка, читай свої слова і пояснюй, чи поставив Ь чи ні, і чому (кожний представник по черзі зачитує свої слова, пояснює правопис, інші – перевіряють, виправляють, якщо не так).

«Перекладачі»

–        Уявіть себе перекладачами в редакції відомої газети. Перекладіть слова українською мовою і складіть з ними речення. Поясніть зміни в поданих словах.

Вратарь (воротар), сажень, степь (степ, ч.р.), Сибир (Сибір, ч.р.), меньшинство (меншість), стул (стілець), карандаш (олівець), путь (путь, ж.р.), секретарь (секретар), дробь (дроб), запорожский (запорізький), французский (французький).

Перевірка

Фізхвилинка

Робота в парах

–      З мʼяким знаком ми попрацювали. Тепер буде завдання на правопис сполучень ьо, йо. Нагадаємо, у якому випадку ми пишемо сполучення ьо? Сполучення йо? (відповіді дітей)

–      Зараз вам треба буде у словах вставити потрібне сполучення. Працюємо в парах. Також вам треба буде пояснити, чому ви обрали те чи інше сполучення. Оберіть собі по одній приказці, значення якої ви розумієте.

Переписати, на мiсцi крапок уставляючи, де це потрібно, пропущенi букви.

Міль..он складається з копійок. Видно  сову  по погляду, а сокола по пол..оту. ..ому пальця в  рот  не клади. Я посiю пшениченьку, вродиться л..оночок, коби отак  до  роботи,  як  до спiваночок. Розумному натяк - дурному ки..ок.  Раннiйпiзн..ому не кланяється. Багато нян..ок - дитина без носа. Нате й мою баночку на д..оготь.

Народна творчість.

Перевірка

Вправа з ключем

– Прочитайте слова, подані у звуковому записі. Запишіть їх буквами у два

стовпчики: а) із м’яким знаком; б) без м’якого знака. Якщо ви правильно виконали завдсння, із перших букв записаних слів складеться початок вислову І  Франка  («Пісня і праця  — великі дві сили»).

[іспан'ц'і], [пром’ін'чик], [ри^ебал'чин], [пот'м’аніти],[іде^иал'ний], [активн'іс'т'у], [ц'в’ах], [сіл'с'кйй], [нен'чин],[йалинон'ці], [йалин'ц'і].

З ь знаком	Без ь знаку
Потьмяніти Ідеальний Скільський Неньчин Ялинонці	Іспанці Промінчик Рибалчин (Н. в. рибалка) Активністю Цвях Линці (Н. в. ялинка)

VI.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Продовжить речення

–        Сьогодні на уроці я вчився________

–        Складним мені було______

–        Тепер я памʼятаю, що мʼякий знак пишеться______

–        Мʼякий знак не пишеться_______

VII.           ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 332 с. 132

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

17.12.13

Конспект уроку з української літератури

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

ТЕМА. Прислів’я та приказки. Народне уявлення  про довколишній світ та його оцінка в прислів’ях.

МЕТА. Дати уявлення про прислів’я та приказки, їх види; розвивати навички виразного осмисленого читання прислів’їв та приказок, пояснення її змісту; формувати шанобливе ставлення до кмітливості та мудрості народу; виховувати розуміння ролі прислів’їв  та приказок в сучасному світі.

ТИП УРОКУ. Вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

     І. Організаційний момент

     ІІ. Актуалізація опорних знань.

      Бесіда

- Що ви вже знаєте про прислів'я та приказки? 

- Хто є автором прислів'їв та приказок? ? 

- Які ви знаєте прислів'я?

- Прислів'я та приказки — це жанр української народної творчості?

      ІІІ.  Повідомлення теми й мети уроку.

     На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося ще з одним видом усної народної творчості – прислів’ями та приказками.

     ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1.      Слово вчителя.

    Послухайте одну історію, яка сталася дуже давно. (історія з підручника на стор 145).

Що таке «недосвідчений»? (неопытный).

– Виникають прислів'я постійно, але поширюються в народі й передаються від покоління до покоління лише найзмістовніші й най-влучніші з них. Справжні народні прислів'я поєднують у собі глибокий зміст із дуже простою, але образною формою, їх легко запам'ятовувати й виголошувати.

Прислів'я та приказки належать до неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, в тому числі — українського,— короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків.

Вони становлять звід правил, якими людина має керуватися в повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують,— словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками.

2) Робота з підручником. Запис визначень до робочого зошита.

 – Знайдіть у підручнику, що таке прислів’я і запишіть визначання у зошити. Прочитайте будь ласка визначення.

–        Знайдіть будь ласка у підручнику, що говориться про зміст прислів’їв, як ми його розуміємо. (діти зачитують, с. 146).

–        Зачитайте будь ласка, які тематичні групи прислів’їв бувають.

–        Добре. Знайдіть і запишіть у зошит визначення приказки. Зачитайте (зачитують визначення). Подивіться тепер уважно на визначення прислів’я і приказки. Яка головна відмінність їх один від одного? (прислів’я народний вислів з повчальним змістом і виражає закінчену думку, приказка – влучний вислів, думка не закінчена).

–        Іноді приказка може входити до складу прислів’я. давайте подивимось у підручнику на с. 147 такі приклади (зачитування дітьми).

3) Фізхвилинка

4) Читання прислів’їв за підручником; визначення тем та запис у вигляді плану.

–        Ми з вами відпочили, тепер будемо вчитися визначати тему, якій присвячені подані у підручнику в завданні 1 прислів’я. Читаймо перші три прислів’я. Як ви гадаєте, до якої групи вони належать? (про пісню).

–        Добре. Наступні прислів’я читаймо. До якої групи вони належать? (про людські чесноти). Поясніть будь ласка, як ви розумієте прислів’я «Добре треба шукати, а зло саме прийде». (відповіді дітей).

–        Остання група, читаймо. До якої групи належать ці прислів’я? (про пори року). Поясніть значення прислів’я «Ластівка день починає, а соловей його кінчає»?

–        Добре. Ми з вами повчилися визначати тематику прислів’їв, які вже були згруповані. А зараз ваше завдання буде складнішим. У завданні 2 вам треба згрупувати подані прислів’я за темами «Дружба», «Праця», «Сила слова». Перший ряд групує приказки про дружбу, другий ряд – про працю, третій – про силу слова. Обрати одне прислів’я зі своєї тематики і пояснити.

Перевірка

– Перший ряд зачитує свої прислів’я. інші – слухають. Чи всі згодні з тим, що виписав перший ряд за темою «Дружба»? (відповіді дітей. Таким же чином перевіряється інша тематика).

ІV.  Закріплення знань, умінь і навичок.

1.      Творче конструювання:

а) закінчить прислів’я.

Дерево міцне корінням, а людина… (родом і народом).

У своїй хаті … (й кутки допомагають).

Друзі пізнаються… (в біді).

Одяг краще новий а друг… (старий).

–  На дошці є прислів’я частинами. Вам потрібно правильно з’єднати частини одного й того ж прислів’я (діти читають, хто перший знаходить, виходить додошки й з’єднює прислів’я).

Згода будує, Краще переконувати словами, Сварка до добра На дерево дивись - як родить, Без роботи день Зробив діло Як дбаєш, Вік живи

не доводить а незгода руйнує ніж кульками роком стає а на людину – як робить вік учись гуляй сміло так і маєш

2.      Конкурс юних художників (робота у групах).

     Протягом п’яти хвилин після обговорення в групі відтворити у малюнку на дошці одне з прислів’їв:

1. Язик до Києва доведе.
2. Без труда не буде і плота.
3. За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш.

     V. Домашнє завдання.

Виписати у зошит 10 прикладів прислів’їв і 10 прикладів приказок. Вивчити 5 приказок і 5 прислів’їв напам’ять.

конспекти уроку за минулий тиждень

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

28.11.13

Конспект уроку з української мови

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема: Звуки мови і мовлення. Голосні та приголосні звуки письмі

Мета: удосконалити вміння учнів розрізняти звуки мовлення, та позначення їх на письмі;

поглибити знання учнів про знаки письма, алфавіт, домогтися усвідомлення співвідношення звуків і букв у слові;

розвивати, увагу, пам’ять, збагачувати словниковий запас учнів, розвивати логічне мислення, навики самостійної творчої роботи,;

виховувати любов до краси рідного краю.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Аналіз контрольних робіт (оголошення оцінок)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

–        Пригадайте, як називається розділ мовознавчої науки, в якому вивчаються звуки мови? (фонетика).

–        Що вивчає орфоепія? (вивчає правила вимови звуків)

–        Які звуки мовлення ви знаєте? (голосні і приголосні)

ІV. Оголошення теми та мети уроку

–        Сьогодні на уроці ми з вами будемо вивчати фонетику, звуки мовлення, вчитися знаходити їх у словах і правильно вимовляти.

V. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

–               Прочитаймо текст у вправі 222. про що розповідається у цьому тексті? (про те, що людей всюди оточують звуки. Мова – це поток звуків. Кожне слово складається з окремих звуків. Самі по собі звуки нічого не значать. А у поєднанні складають слова).

–              Як ви гадаєте, що таке звук? (це мінімальна одиниця мовлення)

–              Добре. Згадайте, чим відрізняються голосні звуки від приголосних. Вимовимо слово «мама» за звуками. Що ви помічаєте? (звук «м» вимовляється з перепонами, «а» проходить вільно). Як ви гадаєте, чим творяться звуки мовлення? (органами мовлення).

–              Прочитаємо у правилі, чи правильно ми з вами виявили відмінність голосних звуків від приголосних.

–              Отже, Чим творяться звуки мовлення?

–              Які звуки ми називаємо голосними? (у творенні яких бере участь лише голос, струмінь повітря прозодить вільно через ротову порожнину людини). Голосні звуки якими бувають? (наголошені і ненаголошені).

–              Як творяться приголосні звуки? (творяться за допомогою голосу і шуму, або тільки шуму).

–              Чим позначаються звуки мовлення на письмі? (буквами)

–              Але звуки мовлення передають на письми у першозданному вигляді для того, щоб показати транскрипцію слів. Як нам зробити так, щоб ми могли відрізнити написані звуки від букв? (пишемо у квадратних дужках).

–              За допомогою звуків ми розрізняємо слова. Порівняйте: сон – син, сила – мила – шила. Чи одне й те ж позначають ці слова? Які звуки допомогають нам розрізнити ці слова? ([о] – [и], [с] – [м] – [ш].

–              Як ви гадаєте, скільки голосних звуків в українській мові? (6). Правильно, в українській мові 6 звуків: [а], [о], [у], [і], [е], [и]. занотуйте їх у своїх зошитах.

–              А зараз вимовимо такі слова: рядок, любий,  синє (запис на дошці). Які літери ми пишемо? Для чого ми після приголосних пишемо літери я, ю, є? (передати їх м’якість). А скільки звуків вони позначають. Правильно. Прочитайте у правилі, яким знаком ми будемо позначати м’якість і пом’якшення звуків. Хто хоче вийти до дошки і поставити потрібний знак над потрібним звуків? (1 учень). А яка ще літера може позначати мʼякість попередніх приголосних? (мʼякий знак).

–              А тепер подивіться на слова на дошці: рядок, яблучний, синя, п’ятий. Яка  літера об’єднюють ці слова? (літера я). а як вимовляється? Рядок – яблучний. Що ви помітили?

–              Добре. Давайте прочитаємо, у яких випадках букви я, ю, є можуть позначати 2 звуки. (читання правил).

–              Отже, при яких випадках зуки я, ю, є можуть позначати 2 звуки? (на початку слова або складу, після апострофа, після м’якого знака).

–              Яка буква завжди позначає 2 звуки? (буква ї).

Фізхвилинка.

Робота з вправами

–                    Виконаємо вправу 227. вам потрібно згрупувати слова у 2 стовпчика. Перший  - букви я, ю, є позначають 2 звуки, у другий – де вони позначають 1 звук. Повчимося розрізняти властивості букв позначати один чи  звуки (учні по черзі виходять до дошки, записують слова у потрібний стовпчик. Інші – у зошитах).

Зброя, олія, лінія, об’єднати, травою, адресують

Картопляр, людина, ілюстрований, третє, криниця, аквареллю

–                    У вправі сказано, якщо ми правильно розпределімо слова, зможемо прочитати початок прислів’я. що вийшло? (золота клітка солов’я не тішить).

–                    Гра «Анаграма»

–                    Добре. А  зараз  давайте пограємо. Діти, ви знаєте, що таке анаграма? () Вправа 231. Прочитайте слова спочатку як вони записані, а потім прочитайте у зворотньому порядку. Як ми вчинемо зі словом «ай»? яким чином запишемо утворене від нього нове слово? (за допомогою літери «я»). А нові слова від слів «мій, вій»? (за допомогою літери ї – їм, їв). запишіть слова «їм, серп, мій», і запишемо їх за допомогою звуків. (учні за бажанням виходять, записують слова, роблять їх звукові схеми [мꞌ і й], [й и м], [с е р п])

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ

–              Зараз закріпемо з вами те, що вивчали цього уроку. Ви знаєте, що таке голосні і що таке приголосні звуки. Порахувати їх у слові ви зможете. Вправа 233 допоможе вам це правильно зробити. Вам треба виписати слова у 3 стовпчики. У перший – слова, у яких 2 приголосних звуки, у другий – якщо у слові 3 приголосних звуки, у третій – слова, в яких 4 приголосних звуки. Нагадаймо, які звуки називають приголосними? (які творяться за допомогою голосу і шуму або тільки шуму, є перепона). Розподілемо за рядами. Перший ряд виписує тільки ті слова у яких 2 приголосних звуки, другий ряд тільки ті, у яких 3 приголосних звуки, третій – слова, в яких 4 приголосних звуки. Нагадаємо, що ми рахуємо звуки. Скільки звуків і які саме може позначати літери «я, ю, є»? (1 – а, у, е; 2 – йа, йу, йе). Звук й як ви гадаєте, голосний чи приголосний? (приголосний). Значить у слові «киянин» [к и й а н и н] скільки приголосних? (4)

–              А зараз перевіримо. Які слова записав перший ряд. Чи всі згодні з тим, що написали товариші? Які слова записав другий ряд? Які слова записав третій ряд?

–              Яке прислів’я вийшло? («Кожна лисиця хвіст свій хвалить»)

Океан Доля Ожина Онук Пара

Хліб Киянин Осокір Шиють Сцена Тягар

Входять Цвяшок Лісник Ясний стріха

VІІ. Підсумок уроку

–              З яким розділом мовознавства ми сьогодні знайомились? (фонетика)

–              Яка відмінність між буквами і звуками? (звуки вимовляємо, букви пишемо)

–              Які ви знаєте звуки і в чому їх відмінність?

–              Які звуки може позначати літери  «я», «ю», «є»?

–              У яких випадках літери  «я», «ю», «є» позначають 2 звуки?

VІІІ. Домашнє завдання

С. 96, 97 правила, вправа 234 

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

02.12.13

Конспект уроку з української мови

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема: Приголосні тверді й м'які

Мета: поглибити знання учнів про голосні звуки, активізувати знання учнів про тверді й м'які приголосні, розвивати вміння й навички правильності вимови твердих та м’яких приголосних, позначати їх у транскрипції; вміти розрізняти м’які та пом’якшені приголосні;  виховувати охайність, вміння слухати один одного, допомагати товаришам.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Засоби навчання: ТЗН, роздаткові опорні схеми.

Хід уроку

I.               ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  II.          ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

III.          АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

·   Гра «Сніговий ком»

–        Звуки бувають (голосні) і (приголосні).

–        Голосні звуки творяться за допомогою (голосу)

–        Приголосні звуки творяться за допомогою (голосу та шуму або тільки шуму)

–        Після мʼякого приголосного букви я, ю, є позначають (один звук).

–         А в яких випадках вони позначають  2 звуки?

–        Яка буква позначає лише 2 звуки?

·   Запис транскрипції слів

–        Зробіть фонетичну транскрипцію слів  

юнак[ й у н а к], їжак [ й і ж а к], яблуко [й а б л у к о],  баян [б а й а н], пюре [пʼ у р е], компанія

[к о м п а нʹ і йа], білий [бʼі л и й], сію [сꞌ і й у], люди [лʹ у д и], льє (старовинна французька одиниця відстані) [лꞌ й е], рідна [рꞌ і д  н а], любий [лʹ у б и й], пʼятий [пʼ й а т и й], Лєсков [лꞌ е с к о в], овація [о в а цꞌ і й а].

       IV.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

·   Слово вчителя

–              На минулому уроці ми з вами познайомились із голосними звуками. Сьогодні ми будемо докладніше вивчати приголосні звуки. Ми з’ясуємо, які приголосні складаються з голосу та шуму, а які – лише з шуму, які з них тверді, а які – м’які і як правильно їх вимовляти.

          V.ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

–  Давайте з вами подивимось на слово, яке ми розібрали  люди. Як ми вимовляємо звук [д]? (твердо). Звук [лʹ]? (м’яко). Який висновок ми можемо зробити щодо видів приголосних звуків? Які бувають приголосні? (тверді і м’які). Які літери відповідають за м’якість попереднього приголосного звука? (я, ю. є, і).

–  Добре. Давайте знайдемо у словах тверді і м’яки звуки. Потренуватися у цьому нам допоможе вправа 238. розгорніть свої підручники на с. 100. За допомогою якої букви приголосний стає м’яким? (діти читають слова, називають тверді та м’які звуки у словах. Пояснюють, за допомогою яких букв попередній приголосний стає м’яким. Записують у зошитах, 1 учень біля дошки. Підкреслюють однією лінією звуки тверді, двома – м’які. Фонетичний запис слова «зірка» - [зʹ і р к а]).

–  Отже, якими бувають приголосні звуки? Які літери відповідають за м’якість попереднього приголосного звука?

–  Давайте подивимось, чи всі звуки в українській мові можуть бути м’якими. Допоможе нам це з’ясувати правило на с. 100. Прочитаймо його.

–  Як вимовляються звуки [б], [п], [в], [м],  [ф] в українській мові? (твердо). Що з ними трапляється, коли після них стоїть літера і? (трохи пом’якшуються). Давайте запам’ятаймо ці звуки таким реченням: «Мавпа Буф». Усі приголосні в цьому реченні завжди які? (тверді). Пом’якшені вони бувать перед літерою… (і). А давайте проговоримо такі слова: пюре, бюро. Як вимовляємо звуки [в], [б]? (пом’якшено). Перед якими літерами вони стоять? (ю). діти, в словах іншомовного походження звуки [б], [п], [в], [м],  [ф] в деяких випадках можуть пом’якшуватися і перед літерами я, ю, є.

–  Прочитаймо правило стосовно звуків [ж], [ч], [ш]. Які ці звуки в українській мові? Яка їхня властивість перед літерами я, ю, є, і? Що вирізняє звук [й] від всіх інших приголосних? (він завжди м’який).

–  Добре. І запам’ятайте: м’які і тверді приголосні – це різні звуки. Тому не можна сказати, що слова син і сіль починаються з одного звуку. З’ясуймо чому. Зробимо фонетичний запис слів [с и н],

[сʹ і лʹ]. Яким звуком починається перше слово? [с]. А друге? [сʹ]. для того, щоб вам легше було запам’ятати усі м’які приголосні, запам’ятайте вираз «Де ти з’їси ці лини, дз, р». Всі інші – тверді, які можуть пом’якшуватися перед і, або перед і, є, ю, я.

Фізхвилинка

Бігла мишка по ліску, (біжимо по колу, як мишка)

скаче жабка у ставку, (скачемо, як жабка)

зайчик наздогнав лисичку,

печуть разом паляничку. (знаходимо собі пару, плескаємо в долоньки)

А ведмедик іде пішки, (ходимо на зовнішній стороні стопи, як ведмедик)

клишоногі в нього ніжки. (ходимо на зовнішній стороні стопи, як ведмедик).

В українській мові усього 32 приголосні звуки. А скільки голосних? (6). Правильно. Подивіться на таблицю, яка у вас лежить на партах. Чи у всіх приголосних є пари за твердістю і м’якістю? Які приголосні бувають тільки тверді? Що буває, якщо після звуків [б], [п], [в], [м],  [ф] поставити і? (пом’якшуться). Які приголосні зможуть пом’якшитися, якщо після них поставити я, ю, є, і? (всі інші тверді, які не мають пари). Звуки [б], [п], [в], [м],  [ф] називають губними. Як ви гадаєте, чому? (у творенні їх беруть учать губи). Звуки [ж], [ч], [ш] як ми вимовляємо? (глухо, шипимо). Вони називаються шиплячі. Промовте звуки [ґ], [к], [х], [г]. що ви відчуваєте, де вони створюються? (припущення дітей). Вони творюються у глотці при зімкнені голосових зв’язок, тому й називаються глоткові.

Парні тверді та м’які звуки
Тверді звуки	[д]	[т]	[з]	[с]	[͡дз]	[д]	[л]	[н]	[р]	[ц]
М’які звуки	[дʹ]	[тʹ]	[зʹ]	[сʹ]	[͡дзʹ]	[дʹ]	[лʹ]	[нʹ]	[рʹ]	[цʹ]
Позна­чення буква­ми	Д	Т	З	С	ДЗ	Д	Л	Н	Р	Ц
Тверді приголосні
Губні: тверді пом’якшені (перед і)	[б], [п], [в], [м],  [ф]                                          } Б, П, В, М, Ф [б’], [п’], [в’], [м’], [ф’]
Шиплячі: тверді пом’якшені (перед я, ю, є, і)	[ж], [ч], [ш], [͡дж]                                           }Ж, Ч, Ш, ДЖ [ж’], [ч’], [ш’], [͡дж’]
Глоткові: тверді пом’якшені (перед я, ю, є, і)	[ґ], [к], [х], [г]                                } Ґ, К, Х, Г [ґ’], [к’], [х’], [г’]
М’якість приголосних на письмі позначається бук­вами і, є, ю, я та ь
Зажди мʼякий	[й] Й

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

–              Зараз ми з вами практично спробуємо розібратися з приголосними за твердістю та м’якістю. Вправа 241 допоможе нам. Вам треба записати слова у 3 стовбчика: 1 стовпчик – з початковим твердим приголосним, 2 – з початковим м’яким приголосним, 3 – з початковим пом’якшеним. До якого стовпчика віднесемо перше слово? А друге? (учні по одному біля дошки, решта – у зошитах. Наприкінці виконання – скласти прислів’я. (Добра книга кожну голову на вірну дорогу направить). Зробити фонетичний запис слів [п р а дʹ і д], [в’ і с к], [лʹ і т а к]. Який звук [л] у слові літак? (м’який). А звук [в] у слові віск? (пом’якшений). Отже які приголосні звуки можуть бути у нас м’якими? Які можуть бути пом’якшеними?

З початковим тверд.пригол	М’яким пригол.	Пом’якшений пригол.
Прадід Ворота Прибій Зображення Гараж	Сірка Лісник Рідина Дьоготь Літак	Віск Бюро Піджак Гірник Фігура

ПІДСУМОК УРОКУ

«Сніговий ком»

Всього у мові (32) приголосних звуків.

Приголосні звуки бувають _____(тверді) та _____ (м’які).

М’якість приголосних можуть позначати букви _______ я ю є і. 

Звуки [б], [п], [в], [м],   перед І бувають _____(пом’якшені).

Звуки [ф], [дж], [ж], [ч], [ш], [г], [к], [х], [ґ], пом’якшуються перед  _________ і, я, ю, є. Приголосний __[й]__ завжди м’який

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 99-100 правила. Вправа 243, підкреслити однією рискою м’які приголосні, двома – пом’якшені, обвести у коло букву, яка пом’якшує тільки тверді приголосні.

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

02.12.13

Конспект уроку з української мови

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема: Приголосні тверді й м'які

Мета: поглибити знання учнів про голосні звуки, активізувати знання учнів про тверді й м'які приголосні, розвивати вміння й навички правильності вимови твердих та м’яких приголосних, позначати їх у транскрипції; вміти розрізняти м’які та пом’якшені приголосні;  виховувати охайність, вміння слухати один одного, допомагати товаришам.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Засоби навчання: ТЗН, роздаткові опорні схеми.

Хід уроку

I.               ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  II.          ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

III.          АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

·   Гра «Сніговий ком»

–        Звуки бувають (голосні) і (приголосні).

–        Голосні звуки творяться за допомогою (голосу)

–        Приголосні звуки творяться за допомогою (голосу та шуму або тільки шуму)

–        Після мʼякого приголосного букви я, ю, є позначають (один звук).

–         А в яких випадках вони позначають  2 звуки?

–        Яка буква позначає лише 2 звуки?

·   Запис транскрипції слів

–        Зробіть фонетичну транскрипцію слів  

юнак[ й у н а к], їжак [ й і ж а к], яблуко [й а б л у к о],  баян [б а й а н], пюре [пʼ у р е], компанія

[к о м п а нʹ і йа], білий [бʼі л и й], сію [сꞌ і й у], люди [лʹ у д и], льє (старовинна французька одиниця відстані) [лꞌ й е], рідна [рꞌ і д  н а], любий [лʹ у б и й], пʼятий [пʼ й а т и й], Лєсков [лꞌ е с к о в], овація [о в а цꞌ і й а].

       IV.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

·   Слово вчителя

–              На минулому уроці ми з вами познайомились із голосними звуками. Сьогодні ми будемо докладніше вивчати приголосні звуки. Ми з’ясуємо, які приголосні складаються з голосу та шуму, а які – лише з шуму, які з них тверді, а які – м’які і як правильно їх вимовляти.

          V.ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

–  Давайте з вами подивимось на слово, яке ми розібрали  люди. Як ми вимовляємо звук [д]? (твердо). Звук [лʹ]? (м’яко). Який висновок ми можемо зробити щодо видів приголосних звуків? Які бувають приголосні? (тверді і м’які). Які літери відповідають за м’якість попереднього приголосного звука? (я, ю. є, і).

–  Добре. Давайте знайдемо у словах тверді і м’яки звуки. Потренуватися у цьому нам допоможе вправа 238. розгорніть свої підручники на с. 100. За допомогою якої букви приголосний стає м’яким? (діти читають слова, називають тверді та м’які звуки у словах. Пояснюють, за допомогою яких букв попередній приголосний стає м’яким. Записують у зошитах, 1 учень біля дошки. Підкреслюють однією лінією звуки тверді, двома – м’які. Фонетичний запис слова «зірка» - [зʹ і р к а]).

–  Отже, якими бувають приголосні звуки? Які літери відповідають за м’якість попереднього приголосного звука?

–  Давайте подивимось, чи всі звуки в українській мові можуть бути м’якими. Допоможе нам це з’ясувати правило на с. 100. Прочитаймо його.

–  Як вимовляються звуки [б], [п], [в], [м],  [ф] в українській мові? (твердо). Що з ними трапляється, коли після них стоїть літера і? (трохи пом’якшуються). Давайте запам’ятаймо ці звуки таким реченням: «Мавпа Буф». Усі приголосні в цьому реченні завжди які? (тверді). Пом’якшені вони бувать перед літерою… (і). А давайте проговоримо такі слова: пюре, бюро. Як вимовляємо звуки [в], [б]? (пом’якшено). Перед якими літерами вони стоять? (ю). діти, в словах іншомовного походження звуки [б], [п], [в], [м],  [ф] в деяких випадках можуть пом’якшуватися і перед літерами я, ю, є.

–  Прочитаймо правило стосовно звуків [ж], [ч], [ш]. Які ці звуки в українській мові? Яка їхня властивість перед літерами я, ю, є, і? Що вирізняє звук [й] від всіх інших приголосних? (він завжди м’який).

–  Добре. І запам’ятайте: м’які і тверді приголосні – це різні звуки. Тому не можна сказати, що слова син і сіль починаються з одного звуку. З’ясуймо чому. Зробимо фонетичний запис слів [с и н],

[сʹ і лʹ]. Яким звуком починається перше слово? [с]. А друге? [сʹ]. для того, щоб вам легше було запам’ятати усі м’які приголосні, запам’ятайте вираз «Де ти з’їси ці лини, дз, р». Всі інші – тверді, які можуть пом’якшуватися перед і, або перед і, є, ю, я.

Фізхвилинка

Бігла мишка по ліску, (біжимо по колу, як мишка)

скаче жабка у ставку, (скачемо, як жабка)

зайчик наздогнав лисичку,

печуть разом паляничку. (знаходимо собі пару, плескаємо в долоньки)

А ведмедик іде пішки, (ходимо на зовнішній стороні стопи, як ведмедик)

клишоногі в нього ніжки. (ходимо на зовнішній стороні стопи, як ведмедик).

В українській мові усього 32 приголосні звуки. А скільки голосних? (6). Правильно. Подивіться на таблицю, яка у вас лежить на партах. Чи у всіх приголосних є пари за твердістю і м’якістю? Які приголосні бувають тільки тверді? Що буває, якщо після звуків [б], [п], [в], [м],  [ф] поставити і? (пом’якшуться). Які приголосні зможуть пом’якшитися, якщо після них поставити я, ю, є, і? (всі інші тверді, які не мають пари). Звуки [б], [п], [в], [м],  [ф] називають губними. Як ви гадаєте, чому? (у творенні їх беруть учать губи). Звуки [ж], [ч], [ш] як ми вимовляємо? (глухо, шипимо). Вони називаються шиплячі. Промовте звуки [ґ], [к], [х], [г]. що ви відчуваєте, де вони створюються? (припущення дітей). Вони творюються у глотці при зімкнені голосових зв’язок, тому й називаються глоткові.

Парні тверді та м’які звуки
Тверді звуки	[д]	[т]	[з]	[с]	[͡дз]	[д]	[л]	[н]	[р]	[ц]
М’які звуки	[дʹ]	[тʹ]	[зʹ]	[сʹ]	[͡дзʹ]	[дʹ]	[лʹ]	[нʹ]	[рʹ]	[цʹ]
Позна­чення буква­ми	Д	Т	З	С	ДЗ	Д	Л	Н	Р	Ц
Тверді приголосні
Губні: тверді пом’якшені (перед і)	[б], [п], [в], [м],  [ф]                                          } Б, П, В, М, Ф [б’], [п’], [в’], [м’], [ф’]
Шиплячі: тверді пом’якшені (перед я, ю, є, і)	[ж], [ч], [ш], [͡дж]                                           }Ж, Ч, Ш, ДЖ [ж’], [ч’], [ш’], [͡дж’]
Глоткові: тверді пом’якшені (перед я, ю, є, і)	[ґ], [к], [х], [г]                                } Ґ, К, Х, Г [ґ’], [к’], [х’], [г’]
М’якість приголосних на письмі позначається бук­вами і, є, ю, я та ь
Зажди мʼякий	[й] Й

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

–              Зараз ми з вами практично спробуємо розібратися з приголосними за твердістю та м’якістю. Вправа 241 допоможе нам. Вам треба записати слова у 3 стовбчика: 1 стовпчик – з початковим твердим приголосним, 2 – з початковим м’яким приголосним, 3 – з початковим пом’якшеним. До якого стовпчика віднесемо перше слово? А друге? (учні по одному біля дошки, решта – у зошитах. Наприкінці виконання – скласти прислів’я. (Добра книга кожну голову на вірну дорогу направить). Зробити фонетичний запис слів [п р а дʹ і д], [в’ і с к], [лʹ і т а к]. Який звук [л] у слові літак? (м’який). А звук [в] у слові віск? (пом’якшений). Отже які приголосні звуки можуть бути у нас м’якими? Які можуть бути пом’якшеними?

З початковим тверд.пригол	М’яким пригол.	Пом’якшений пригол.
Прадід Ворота Прибій Зображення Гараж	Сірка Лісник Рідина Дьоготь Літак	Віск Бюро Піджак Гірник Фігура

ПІДСУМОК УРОКУ

«Сніговий ком»

Всього у мові (32) приголосних звуків.

Приголосні звуки бувають _____(тверді) та _____ (м’які).

М’якість приголосних можуть позначати букви _______ я ю є і. 

Звуки [б], [п], [в], [м],   перед І бувають _____(пом’якшені).

Звуки [ф], [дж], [ж], [ч], [ш], [г], [к], [х], [ґ], пом’якшуються перед  _________ і, я, ю, є. Приголосний __[й]__ завжди м’який

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 99-100 правила. Вправа 243, підкреслити однією рискою м’які приголосні, двома – пом’якшені, обвести у коло букву, яка пом’якшує тільки тверді приголосні.

«ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

6.12.13

Конспект уроку з української мови

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема уроку: Правила вживання м'якого знака.

Соціокультурна тема: Краса природи

Мета: Поглибити знання учнів щодо позначення м'якості приголосних на письмі. Ознайомити учнів із правилами функціонування м'якого знака, виробляти вміння і навички його уживання; удосконалювати орфографічну грамотність; розвивати мислення, увагу, усне мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Наочність: картки з текстом

Підручник: Українська мова. 5 клас: Підручник для загальноосвітніх навч. Закл. А. А. Ворон, В. А. Солопенко.

         Основні методи і прийоми: «Обміняйтесь компліментами», фронтальна бесіда, робота з текстом,  словниковий диктант, пояснення вчителя, евристична бесіда, робота з підручником, коментована вправа, «Мікрофон»

СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНА СХЕМА УРОКУ

I. Організаційний момент(1 хв)

II. Установчо-мотиваційний етап(1 хв)

«Обміняйтесь компліментами»

ІІІ. Актуалізація опорних знань(3 хв)

Фронтальна бесіда

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку (1 хв)

Слово вчителя

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (21 хв)

Робота з текстом

Робота в групах

Пояснення вчителя

Евристична бесіда

Робота з підручником

VI. Закріплення здобутих знань (15 хв)

 Коментована вправа

V. Підсумок уроку (2 хв)

«Мікрофон»

VI. Домашнє завдання (1 хв)

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

«Обміняйтесь компліментами»

-           Добрий день.

-           Починаємо наш урок. Вам хочеться, щоб сьогодні у нас була дружня атмосфера?

- Зробіть один одному приємність. Розгорніть зошит сусіда і запишіть один комплімент. Піднесить руку, кому комплімент сусіда сподобався. Добре.

- Розпочинаємо нашу роботу у дружній атмосфері.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

Давайте пригадаємо, що ви вивчали на попередніх уроках.

–  На які групи поділяються звуки? (На голосні і приголосні).

– Назвіть голосні звуки? (Е, а, і, и, о, у).

– Чим голосні відрізняються від приголосних? (В основі голосних звуків лежить голос, а приголосних шум або шум із голосом).

– На які групи поділяються приголосні звуки? (Тверді та м'які, дзвінкі та глухі)

– Коли тверді приголосні пом’якшуються? (М'якість приголосних позначається на письмі буквами І, Є, Ю, Я та м'яким знаком).

Запис слова з транскрипції

– Минулого уроку ми з вами робили фонетичний запис слів. Зараз буде навпаки: вам буде дано фонетичний запис слова, а ви повинні будете написати його літерами; [йалинка] – ялинка, [пʹ і в нʹ і] – півні, [в е д мʹ і дʹ]. добре. Всі впоралися з завданням. Скажіть, яку літеру ми написали наприкінці слова «ведмідь»? (знак м’якшення). Правильно.

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Слово вчителя

– Отже тема нашого уроку буде пов’язана з правилами вживання м'якого знака. Запишіть дату та тему уроку у зошити.

 В підручнику на сторінці 124 прочитаємо які завдання перед нами стоять.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріал

Робота з підручником

–        Згадайте будь ласка фразу, якою ми запомʼятовували мʼякі приголосні? (де ти зʼїси ці лини). Якими ще можуть бути ці приголосні? (тверді)

–        Добре. Саме після таких приголосних ми пишемо знак мʼякшення у словах. А згадайте, які приголосні у нас завжди тверді? (м, в, п, б, ф, ж, ч, ш, дж).

–                    Добре. Ми з вами згадали приголосні, які бувають мʼякими, і що мʼякшення їх на письмі може передаватися знаком мʼякшення. А тепер давайте прочитаймо у правилі, у яких саме випадках ми пишемо після цих приголосних мʼякий знак (читання дітьми правила). Добре. А вийдіть будь ласка хто-небудь і запишіть, як у транскрипції ми покажемо мʼякість приголосних (1 учень біля дошки). Чи всі згодні, який знак обрав ваш однокласник?

–                    Гаразд. Ми визначили, які приголосні бувають тільки тверді. Якщо вони завжди тверді, чи будемо ми після них писати мʼякий знак? (ні). Давайте перевіримо нашу відповідь. Для цього скористуємось правилом (читання правила дітьми).  Отже, у яких випадках ми не пишемо мʼякий знак? (відповіді дітей). Чи завжди ми не пишемо мʼякого знака після букв, що позначають мʼякі приголосні (крім л) перед іншими мʼякими чи помʼякшеними та шиплячими? (ні. Є слова-винятки). Давайте занотуємо їх у зошит. Запишіть: винятки, і ці слова.

Коментована вправа

–                    Зараз перегорніть сторінку, вправа 319 зробимо усно. Ми потренуємось з вами знаходити у словах орфограму правопис мʼякого знака і пояснювати її у різних проявах (учні читають слово, пояснюють орфограму у ньому).

Спостереження

–        А тепер подивіться на дошку. Порівняймо слова української та російської мов: голубь-голуб, любовь-любов, насипь-насип. Що ви помітили? (в російській мові звуки б, в, п бувають мʼякими, в українській – ні).

Фізкультхвилинка.

VI. Закріплення здобутих знань

–        Ми з вами вже навчилися пояснювати орфограму правопис мʼякого знака. Зараз ми теж будемо її пояснювати, але ця вправа буде складніша. Вам буде потрібно у слова в тексті у вправі 322 вставити мʼякий знак, де потрібно, і не вставляти, якщо не треба. Ці слова ми будемо виписувати у зошит. Читай будь ласка перше речення (діти по одному читають речення, говорять, чи ставлять мʼякий знак у слово, чи ні, виходять до дошки і записують. Інші – у зошитах).

–        Зробимо синтаксичний розбір речення «Над озером метушаться крикливі крячки, кигикають чайки» (діти розбирають речення).

–        Отже, чого ми навчилися, виконуючи цю вправу? (відповіді дітей)

Самостійна робота за варіантами

Вправа 321

–                    А зараз виконаємо вправу 321. Вона подібна – вам треба буде у слова вставити мʼякий знак, або ні, якщо не потрібен. Але слова треба виписати у 2 стовпчики: 1 – з вставленим мʼяким знаком, 2 – без мʼякого знака. 2 учня підуть працювати біля дошки, на зворотній стороні дошці. 1 запише слова з мʼяким знаком, 2 – без мʼякого. Намагайтеся записувати їх не тільки в стовпчик, але й не пропускати в жодному стовпчику слів, щоб вони йшли по порядку. Потім будете пояснювати кожне слово, чому написали мʼякий знак, а чому – ні.

Перевірка.

–                    Читаймо слова, які записав на дошці 1 учень. Чому ти його тут записав? Чи у всіх так?

V. Підсумок уроку

«Мікрофон»

Я знаю що ь знак може вживатися( стояти)(де?) (учні називають по одному випадку)

Я знаю, що ь знак не вживається після букв (по одному випадку).

Я знаю слова-винятки з правила, коли мʼякий знак не вживається після букв, що позначають мʼякі приголосні (крім л) перед іншими мʼякими чи помʼякшеними та шиплячими (тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати)

VI. Домашнє завдання

Вправа 324, списати речення, ставлячи, де треба,  ь знак. Виконати синтаксичний розбір останнього речення.

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

Конспект уроку з української літератури

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема: Василь Симоненко. «Подорож в країну Навпаки».

Мета: продовжувати знайомити учнів із творчістю В. Симоненка, пов'язуючи з його життям; проаналізувати казку «Подорож у країну Навпаки», виявити її цілеспрямованість, значення у формуванні позитивних рис характеру школярів; розвивати культуру зв'язного мовлення, увагу, вміння самостійно характеризувати героїв твору, давати оцінку їхній поведінці та вчинкам; формувати естетичні смаки п'ятикласників; виховувати почуття пошани, поваги до дорослих; відповідальність за доручену справу.

Тип уроку: урок позакласного читання

Засоби навчання: портрет В. Симоненка, текст твору, ТНЗ.

ХІД УРОКУ

I.       Організаційний момент.

II.    Перевідка домашнього завдання

–        Вам вдома треба було доробити свої казки, які ви писали минулого уроку. Сьогодні у нас дуже багато роботи, тому прослухати можемо тільки чотирьох учнів. Наприкінці уроку ви здасте мені свої робочі зошити, і я перевірю ваши твори.

IІI. Актуалізація опорних знань

–        Як називалася казка, яку ми вивчали на минулих уроках?

–        Згадайте, за що Аля потрапила у країну Недоладію?

–        Подивіться на епіграф уроку. Як ви його розумієте? Казка кличе нас у мандри, велить бути у житті сміливим й мудрим, долати перешкоди й біди і не забувати добра світового, бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність. Валерій Шевчук

IV. Оголошення теми, мети уроку.

– Сьогодні ми з вами подорожуємо в іншу країну, творцем якої є В. Симоненко. Цього разу ми потрапимо у країну Навпаки. Як розуміти особливість такої назви країни? Згадайте, яку ще казку В. Симаненка ви знаєте(? «Цар Плаксій та Лоскотон»).

VІ. Основний зміст уроку

–      В. Симоненко дуже любив дітей, і саме їм він присвятив багато творів. Першим слухачем казок письменника був його син Лесик. Ось чому одного ізгероївказки «Подорож у країнуНавпаки» теж звали Лесиком. Син Василя Андрійовича виріс, але зараз безліч нових слухачів із задоволенням сприймають ці захоплюючі, цікаві твори.

·         Словникова робота

– Зверныть увагу на слова, які зустрінуться нам у тексті. Химерний – причудливый, мерщій – скорее,  заплющіть – закрыть, сажотруси – трубочисты, кишені – карманы, скирту – стог, галушки блюдо, мацапура багно – грязь, перевертні – оборотни, ломака – дубина, льох – погреб, паці – чушки, несамовиті – душераздирающие, гилки – лапта – росыйська народна гра з м’ячем та битою, глід – боярышник, шипшина – шиповник, нашорошили – насторожились, зухвальці – наглецы, марніти – чахнуть.

·         Читання твору В. Симоненка «Подорож у країну Навпаки»

Опрацюваннязмістуказки у формі фронтального опитування.

–Які обов'язки мали хлопці в сім'ї? (Умиватися, розважати Тоню, поливатиквіти)

–Хто і яким чином розв'язав проблеми хлопчаків?

– Як охарактеризував чарівник місце, куди б хотіли потрапити четверо друзів?

(«Є чудна одна земля — Там ні дня нема, ніночі, Коженробить там, щосхоче...»)

–Опишіть перші враження хлопців від того, що вони потрапили у надзвичайну країну Навпаки.

– Чим ця країна відрізняється від інших?

– Якіриси характеру притаманні царю Невмиваці? Щоєднаєйого з Плаксієм?

– Чомухлопці не виявили бажання жити у царя Невмиваки, який їм запропонував умови цього життя?

Які страшні випробування пережили четверо друзів, перебуваючи у країні Навпаки?

–Чому гвардійці Невмиваки не здогнали Лесика, Толю і двох Володь?

–Поясніть, через що рослини вирішили допомогти хлопцям.

–Яким чином і чому хлопц іповернулися додому?

–Чому, на ваш погляд, хлопці категорично відмовилися потрапити ще раз до країни Навпаки?

–Скільки часу хлопці перебували у країні Навпаки? (Не меншедвохднів.)

Яка доля очікувала хлопців, якщо б Невмивака знову їх спіймав? («...В чорнилі утопить»)

–      Про кого з рідних згадували Лесик, Толя і два Володі, коли їм погрожувала небезпека від переслідувань Невмиваки? (своїх мам).

– Що протиставляється у цієї казці? (життєві реалії і фантастичні пригоди).

–      Яка проблематика цього твору? (взаємостосунки батьків і дітей; прекрасне (квіти) і потворне (Невмивака і йогогвардія);безкорисливість і вихованість; добро і зло).

–      Як вигадаєте, що зображується у творі, і що хотів нам сказати автор? (Тема: зображення країни-перевертня Навпаки — бруд, розбійництво, невихованість, ледарство. Ідея: заклик до дітей бути слухняними й охайними; культурними і дисциплінованими; поважати і любити батьків).

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Літературний диктант (кожна відповідь 1,5 балів)

1. як звали головних героїв твору? (Лесик, Толя, 2 Володі)
2. назва країни, у яку потрапили хлопці (Навпаки)
3. як звали царя, який правив країною (Невмивака)
4. чим дивилися люди у цій країні (вухами)
5. чим слухали люди у країні (очіма)
6. кого згадували хлопці, сідячи у льоху (матерів)
7. хто врятував дітей від воїнів царя (глід, шипшина, терен)
8. що велів зробити цар країни із головними героями? (втопити у чорнилі)

VIІІ. Підсумок уроку

– Чого нас вчить ця казка? Чи хотіли б ви потрапити у країну Навпаки і чому? Чи згодні ви зі словами В. Шевчука?

VII. Домашнє завдання

Уявіть себе у країні Навпаки. Напишіть про свої можливі пригоди й те, щоб ви зробили для того, щоб вибратися з неї.

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

Конспект уроку з української літератури

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема: Написати продовження пригод Алі після повернення з країни Недоладії

Мета: узагальнити знання учнів про повість-казку Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»; розвивати навички зв’язного писемного мовлення, висловлювати власну точку зору; сприяти вихованню гуманістичного світогляду.

Тип уроку: урок розвитку звʼязного мовлення

Засоби навчання та обладнання: ілюстрації до твору, портрет письменника

Хід уроку:

І. Організаційний момент


ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Гра «Знайди помилку» слайд 1

–                    Прочитате уривки з тексту. Чи усе правильно в цьому уривку? А як треба насправді?

«…Знаєш, що це за країна? Звичайно, не знаєш! – поспіхом сам собі відповів Недоладько. Тут живуть усі доведені до ладу справи!» (не доведені)

«…А ти знаєш, чому я боюся свого Першого Недорадника? Бо він зазіхає на мою корону! – плаксиво сказав Недороль Десятий. – Мене рятує тільки те, що у нього немає рук». (голови)

«…- Цікаво, чи всі бажання тут виконуються? – голосно промовила Аля. Їй дуже захотілося сметани» (морозива)

«… Інструкція № 12. Як перенестися до країни Недоладії. Рівно о 16 годині, коли хвилинна стрілка затулить годинну, стати перед годинником…». (12 годині)                                                            

  ВІКТОРИНА  “ПІЗНАЙ  МЕНЕ”                  

–                    Зараз подивимось, як ви запамʼятали героїв твору. На слайді є опис і малюнок. Вам за описом потрібно відгадати, хто за герой перед вами (слайди)

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку
Декілька уроків назад ми разом з вами перегорнули сторінки надзвичайної повісті-казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Тому сьогодні підведемо підсумки по вивченню цього твору.

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

– Кожен письменник творить свої твори з визначеною метою. Хтось для того, щоб розповісти про норови середньовіччя, хтось – щоб розповісти про те, що коється сьогодення, а хтось – щоб розповісти незвичайну фантастичну історію. Але усіх цих письменників обʼєднює одне – усі вони в творах показують свій особистий погляд з приводу тих чи інших проблем. Зараз ми спробуємо визначити ті проблеми, які торкнулася Галина Малик у своїй повісті-казці. Написала вона її для своєї доньки. Як ви гадаєте, які саме проблеми хотіла донести письменниця до своєї доньки та й інших дітей? (добро і зло, стосунки у сімʼї, батьки й діти, уміння вистояти перед негараздами, вміти досягати своїх цілей, лінощі та працелюбства, дбайливе ставлення до себе та й інших, вміння доводити справи до кінця). Добре. А з якими проблемами особисто стикаєтесь ви? (відповіді дітей).

Отже ми з вами визначили проблеми твору. А зараз давайте порівняймо, яка Аля була на початку твору, і яка вона стала наприкінці? Поділить свій зошит на 2 колонки. (відповіді дітей, запис рис характеру у зошитах). Які ми можемо зробити висновки? (труднощі, які зустрічалися Алі у Недоладії змогли перевихувати її, розвили в неї найкращі риси характеру).
V. Робота над написанням казки

– Добре. Зараз у нас з вами буде незвичайна робота. Вам потрібно буде написати продовження цієї казки. Уявіть, що сталося з Алею після пригод у Недоладії, а, можливо, вона потрапить туди ще раз. Придумайте, як розвивалися події у самій Недоладії, що стало з мешканцями цієї країни і напишіть про це невелику казочку.

VІІ. Підсумок уроку

 – Чого вчить нас  казка-повість «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»? (вчить нас, що завжди треба доробляти розпочаті справи, а не по¬лишати їх незавершеними. Треба боротися з власними лінощами та пам’ятати, що найкраща справа та, яка має результат).
– Чи зміг би хтось з вас опинитися у Недоладії, якщо б вона насправді існувала, і чому
VІІІ. Домашнє завдання: дописати свою розповідь.