конспекти уроку за цей тиждень

«ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

5.12.13

Конспект уроку з української мови

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема уроку: Правила вживання м'якого знака.

Соціокультурна тема: Краса природи

Мета: Поглибити знання учнів щодо позначення м'якості приголосних на письмі. Ознайомити учнів із правилами функціонування м'якого знака, виробляти вміння і навички його уживання; удосконалювати орфографічну грамотність; розвивати мислення, увагу, усне мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Наочність: картки з текстом

Підручник: Українська мова. 5 клас: Підручник для загальноосвітніх навч. Закл. А. А. Ворон, В. А. Солопенко.

         Основні методи і прийоми: «Обміняйтесь компліментами», фронтальна бесіда, робота з текстом,  словниковий диктант, пояснення вчителя, евристична бесіда, робота з підручником, коментована вправа, «Мікрофон»

СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНА СХЕМА УРОКУ

I. Організаційний момент(1 хв)

II. Установчо-мотиваційний етап(1 хв)

«Обміняйтесь компліментами»

ІІІ. Актуалізація опорних знань(3 хв)

Фронтальна бесіда

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку (1 хв)

Слово вчителя

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (21 хв)

Робота з текстом

Робота в групах

Пояснення вчителя

Евристична бесіда

Робота з підручником

VI. Закріплення здобутих знань (15 хв)

 Коментована вправа

V. Підсумок уроку (2 хв)

«Мікрофон»

VI. Домашнє завдання (1 хв)

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

«Обміняйтесь компліментами»

-           Добрий день.

-           Починаємо наш урок. Вам хочеться, щоб сьогодні у нас була дружня атмосфера?

- Зробіть один одному приємність. Розгорніть зошит сусіда і запишіть один комплімент. Піднесить руку, кому комплімент сусіда сподобався. Добре.

- Розпочинаємо нашу роботу у дружній атмосфері.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

Давайте пригадаємо, що ви вивчали на попередніх уроках.

–  На які групи поділяються звуки? (На голосні і приголосні).

– Назвіть голосні звуки? (Е, а, і, и, о, у).

– Чим голосні відрізняються від приголосних? (В основі голосних звуків лежить голос, а приголосних шум або шум із голосом).

– На які групи поділяються приголосні звуки? (Тверді та м'які, дзвінкі та глухі)

– Коли тверді приголосні пом’якшуються? (М'якість приголосних позначається на письмі буквами І, Є, Ю, Я та м'яким знаком).

Запис слова з транскрипції

– Минулого уроку ми з вами робили фонетичний запис слів. Зараз буде навпаки: вам буде дано фонетичний запис слова, а ви повинні будете написати його літерами; [йалинка] – ялинка, [пʹ і в нʹ і] – півні, [в е д мʹ і дʹ]. добре. Всі впоралися з завданням. Скажіть, яку літеру ми написали наприкінці слова «ведмідь»? (знак м’якшення). Правильно.

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Слово вчителя

– Отже тема нашого уроку буде пов’язана з правилами вживання м'якого знака. Запишіть дату та тему уроку у зошити.

 В підручнику на сторінці 124 прочитаємо які завдання перед нами стоять.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріал

Робота з підручником

–        Згадайте будь ласка фразу, якою ми запомʼятовували мʼякі приголосні? (де ти зʼїси ці лини). Якими ще можуть бути ці приголосні? (тверді)

–        Добре. Саме після таких приголосних ми пишемо знак мʼякшення у словах. А згадайте, які приголосні у нас завжди тверді? (м, в, п, б, ф, ж, ч, ш, дж).

–                    Добре. Ми з вами згадали приголосні, які бувають мʼякими, і що мʼякшення їх на письмі може передаватися знаком мʼякшення. А тепер давайте прочитаймо у правилі, у яких саме випадках ми пишемо після цих приголосних мʼякий знак (читання дітьми правила). Добре. А вийдіть будь ласка хто-небудь і запишіть, як у транскрипції ми покажемо мʼякість приголосних (1 учень біля дошки). Чи всі згодні, який знак обрав ваш однокласник?

–                    Гаразд. Ми визначили, які приголосні бувають тільки тверді. Якщо вони завжди тверді, чи будемо ми після них писати мʼякий знак? (ні). Давайте перевіримо нашу відповідь. Для цього скористуємось правилом (читання правила дітьми).  Отже, у яких випадках ми не пишемо мʼякий знак? (відповіді дітей). Чи завжди ми не пишемо мʼякого знака після букв, що позначають мʼякі приголосні (крім л) перед іншими мʼякими чи помʼякшеними та шиплячими? (ні. Є слова-винятки). Давайте занотуємо їх у зошит. Запишіть: винятки, і ці слова.

Коментована вправа

–                    Зараз перегорніть сторінку, вправа 319 зробимо усно. Ми потренуємось з вами знаходити у словах орфограму правопис мʼякого знака і пояснювати її у різних проявах (учні читають слово, пояснюють орфограму у ньому).

Спостереження

–        А тепер подивіться на дошку. Порівняймо слова української та російської мов: голубь-голуб, любовь-любов, насипь-насип. Що ви помітили? (в російській мові звуки б, в, п бувають мʼякими, в українській – ні).

Фізкультхвилинка.

VI. Закріплення здобутих знань

–        Ми з вами вже навчилися пояснювати орфограму правопис мʼякого знака. Зараз ми теж будемо її пояснювати, але ця вправа буде складніша. Вам буде потрібно у слова в тексті у вправі 322 вставити мʼякий знак, де потрібно, і не вставляти, якщо не треба. Ці слова ми будемо виписувати у зошит. Читай будь ласка перше речення (діти по одному читають речення, говорять, чи ставлять мʼякий знак у слово, чи ні, виходять до дошки і записують. Інші – у зошитах).

–        Зробимо синтаксичний розбір речення «Над озером метушаться крикливі крячки, кигикають чайки» (діти розбирають речення).

–        Отже, чого ми навчилися, виконуючи цю вправу? (відповіді дітей)

Самостійна робота за варіантами

Вправа 321

–                    А зараз виконаємо вправу 321. Вона подібна – вам треба буде у слова вставити мʼякий знак, або ні, якщо не потрібен. Але слова треба виписати у 2 стовпчики: 1 – з вставленим мʼяким знаком, 2 – без мʼякого знака. 2 учня підуть працювати біля дошки, на зворотній стороні дошці. 1 запише слова з мʼяким знаком, 2 – без мʼякого. Намагайтеся записувати їх не тільки в стовпчик, але й не пропускати в жодному стовпчику слів, щоб вони йшли по порядку. Потім будете пояснювати кожне слово, чому написали мʼякий знак, а чому – ні.

Перевірка.

–                    Читаймо слова, які записав на дошці 1 учень. Чому ти його тут записав? Чи у всіх так?

V. Підсумок уроку

«Мікрофон»

Я знаю що ь знак може вживатися( стояти)(де?) (учні називають по одному випадку)

Я знаю, що ь знак не вживається після букв (по одному випадку).

Я знаю слова-винятки з правила, коли мʼякий знак не вживається після букв, що позначають мʼякі приголосні (крім л) перед іншими мʼякими чи помʼякшеними та шиплячими (тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати)

VI. Домашнє завдання

Вправа 324, списати речення, ставлячи, де треба,  ь знак. Виконати синтаксичний розбір останнього речення.

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

11.12.13

Конспект уроку з української мови

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема: Сполучення йо, ьо

Мета уроку: пояснити правила вживання буквосполучень ьо, йо, формувати вміння правильно писати слова із вказаними буквосполученнями; формувати навички роботи з підручником та таблицею; виховувати повагу до усної народної творчості; розвивати пам’ять, увагу, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця, ілюстрації
Хід уроку

І. Організаціїний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.      Словниковий диктант

мідь, гедзь, сріблястий,  палець, кільце, простір,  скринька,по-українському, зайчисько, Луцьк, Донецьк, донецький, крячки, криворізький, тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати, кінцівка, здібність.

2.      Сліпа таблиця

–        У вас на партах лежать аркуші. Вам потрібно в пропущені місця поставити потрібне слово. Усі ці теоретичні відомості взяті з ваших підручників. Тому тим, хто читав правила вдома, буде найлегше заповнити пропуски.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

– Минулого уроку ми з вами познайомились з м’яким знаком і випадками, коли його треба ставити, а коли – ні. Сьгодні ми будемо знайомитися з іншою темою, а якою самою, зараз визначемо.

Спостереження за мовним явищем (впр. 325)

–        Подивіться на дошку та порівняйте написані на ній російські слова і відповідники ним українські.

Подъём – підйом, лён – льон, боевой – бойовий, слёзы – сльози, Ёлкин – Йолкин, Воробьёв – Воробйов.

–        Що ви помітили? (у російський мові у словах використовуємо літери «ё» «е», в українській іноді пишемо сполучення ьо, іноді йо). Отже, наша сьогоднішня тема звучить Сполучення йо, ьо. Ми будемо з вами вчити, коли саме ми з вами напишемо сполучення йо, ьо, будемо знаходити їх у слові, а також вставляти потрібне сполучення у слові, де вони пропущені.

ІV. Опрацювання нового матеріалу

Робота з таблицею

–        Давайте з вами подивимось у таблиці, які лежить на ваших партах. Попрацюймо в парах. Ви прочитаєте правила, а потім один одному розповісте.

–        Отже, в якому випадку ми пишемо сполучення ьо?

–        В яких випадках пишеться сполучення йо?

 

Уживання ьо	Уживання йо
Лише після м’яких приголосних у кінці та в середині складу: кольоровий, сьомий, крайньою, чотирьох.	1. На початку слова: йому, його, Йолкін. 2. Після голосних: майор, знайомий, район. 3. Іноді після приголосних: Соловйов, серйозно.

–        Добре. Тепер, коли ми узнали правила, виконаємо вправу 327 усно. Будемо вчитися пояснювати орфограму. Можете користуватися таблицею як підказкою. (учні читають по одному слову, пояснюють, чому в одному випадку пишеться йо, в іншому ьо).

–        Молодці. Тепер будемо вчитися правильно вставляти потрібні сполучення у слова. Вправа 330. Вам подані слова, у яких потрібно вставити потрібні сполучення, пояснити, чому, і знайти у рядочку зайве слово. Робимо слова під рядочком 1, 3, 4. До дошки підуть (прізвища  учнів), всі інші пишуть у зошитах (до дошки виходять по 1 учневі, пишуть 3 слова, вставляючі потрібні сполучення, пояснюють, чому саме це обрали, знаходять зайве, пояснюють, чому саме це слово. Польовий, бадьорий, майор; осіннього, бойового, всього; знайомий, Йосип, мужнього). Як ми напишемо слово Йосип? Чому? (з великої літери, тому що ім’я).

Гра «Перекладачі»

–        Добре. Ми з вами потренувалися вставляти потрібні сполучення й пояснювати, чому саме це поставили. Тепер попрацюємо перекладачами. Вправа 331 допоможе нам в цьому. Спочатку розглянемо таблицю й порівняємо прізвища, записані російською мовою, і прізвища українською мовою. Чому у прізвищі Воробйов в українському варіанті немає ь знака? (тому шо звук [б] в українській мові завжди твердий). А які ви ще згадаєте тверді звуки? (б, п, в, м , ф, ж, ч, ш, дж).

–        Перекладемо 4 перших прізвища (учні по одному виходять до дошки, записують українські відповідники. Пояснюють правопис. Журавльов, Йожиков, Корабльова, Соловйова, Альошин).

V. Закріплення здобутих знань

–        А зараз подивіться на картинки. Запишіть, що зображено на малюнку. (слайд 2. дзьоб, сльоза, п’ять копійок. Пояснюють, яке сполучення обрали).

–         Добре. Ми разом з вами достатньо попрактикувалися для того, щоб самостійно застосувати набуті вами знання. Вправа 328. вам потрібно буде виписати речення, вставити у слова потрібні сполучення. 1 ряд пише 1 речення, 2 ряд – 2 речення, 3 ряд – 3 речення. Вам зустрінеться таке слово «майорити» - це значить виднітися десь вдалині невиразно, нечітко.

–        А зараз перевіримо, які сполучення ви поставили у потрібних словах. (діти читають речення, називають слово, у якому потрібно було вставити потрібні літери, пояснюють, чому саме ці).

VІ. Підсумок уроку

–        В якому випадку у словах ми пишемо сполучення йо?

–        Коли у словах ми пишемо сполучення ьо?

VІІ. Домашнє завдання

Вправа 333,  с. 130 правило, повторити с. 126-127, списати речення, вставляючи пропущені букви. Підкреслити сполучення йо, ьо. Пояснити чому так

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

12.12.13

Конспект уроку з української мови

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема:  «Усний твір-розповідь на основі власного досвіду».

Соціокультурна тема: Хай хтось інший

Мета уроку: повторити    основні    відомості    про    особливості    розповіді
як типу мовлення, сформувати в учнів поняття про особливості розповіді на основі власного досвіду; удосконалити творчі вміння аналізувати тексти-розповіді художнього стилю; розвити вміння захоплююче розповідати про побачене й почуте, бути цікавим співрозмовником; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння п’ятикласників будува-
ти тексти-розповіді в художньому стилі, ураховуючи ситуацію спілкування, викладати матеріал логічно й послідовно, використовуючи мовні засоби відповідно до комунікативного завдання і додержуючись єдності стилю мовлення.

Тип уроку: урок зв’язного мовлення

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

– Прослухайте текст. Визначте його тип мовлення.

НЕСПОДІВАНА ЗУСТРІЧ

На день народження мені батьки подарували собаку. А тварини по­требують догляду, тому в мої обов’язки входило гуляти з собакою вранці та ввечері.

Теплого літнього вечора ми з Дружком, так звали мою собаку, йшли стежкою у міському парку. На майданчику для тварин вже не було ніко­го. Дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився — і побіг у протилежний бік, де почав весело гавкати. Цікавість змусила і мене підійти туди, де весело крутив хвостиком Дружок. Коли я підійшов і на­магався роздивитись, що ж побачив під кущем мій собака, то відчув, що щось дряпає мені ногу. Я опустив очі до ніг і побачив, як по штанині дер­лося злякане маленьке кошеня. Воно втекло від собаки і просило захисту у мене. Я взяв кошеня на руки, приголубив і заспокоїв його. Кошеня при­ємно замурчало.

Додому ми повернулися втрьох.

–  Про які події розповідається в тексті (ті, що відбуваються в момент мовлення, чи ті, що вже відбулися)? Які мовні засоби вказують на це?

–  Якого типу мовлення цей текст (розповідь). Розповідь – це повідомлення про певні події, що відбуваються в часі. Які риси розповідного тексту ви знаєте? (непідготовленість до спілкування, неофіційність стосунків, усна форма спілкування, емоційність викладання).

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
– Сьогодні ми з вами будемо вчитися усно складати твір-розповідь на основі власного досвіду. Це нам потрібно для того, щоб в потрібній ситуації розповісти про події, але зробити це гарно (слайд 1).
IV. Творче спостереження з елементами аналізу
– щоб добре скласти свій власний твір, ми з вами спочатку попрактикуємось. Прочитаймо поданий твір у підручнику, стор. 77.  Прочитаймо спочатку заголовок. Як ви думаєте, про що цей твір? (відповіді дітей). Тепер самостійно прочитайте цей твір. Зверніть увагу на позначки в тексті: одна риска означає коротку паузу, дві – середню, три – тривалу паузу. Коли ви прочитаєте про себе, почитаємо текст вголос (діти читають самостійно).

–  Тепер давайте прочитаймо вголос, дотримуючись потрібної інтонації і темпу мовлення. Уявіть, що ви розказуєте цю ситуацію комусь із друзів (учні почерзі читають уривки тексту).

–  Про що цей текст? (про те, як діти зібрались на екскурсію. Ніхто не взяв голки).

–  Яка основна думка цього тексту? (треба покладатися тільки на себе, не треба розраховувати на інших).

 – Що виражає заголовок — тему чи основну думку? (основну думку)

V. Самостійне складання твору-роздуму на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів у художньому стилі

– Добре. Тепер ви знаєте, як виглядає твір розповідь і як він будується. Зараз спробуємо створити свій власний твір-розповідь.

–  Зверніть увагу на структуру побудови твору-розповіді (слайд 2).

1)     Початок події

2)     Розвиток події

3)     Кінець події.

–  Спробуємо знайти в нашому тексті у підручнику ці структурні елементи (початок: розмова про екскурсію; розвиток – сама екскурсія, випадок з Миколкою; кінець події – до вечора довелося ходити без гудзика)

–  Добре. А зараз спробуєте самі за схемою скласти усний твір-розповідь з елементами опису за такими ситуаціями: (робота за варіантами)
Варіант 1. Уявити ситуацію: вам потрібно розказати про події, свідком або учасником яких ви були. Скласти варіант розповіді, дібравши заголовок.
Варіант 2. Уявити себе на місці автора, який почав свою розповідь словами Якось одного літнього дня відбулась подія, яка трохи змінила моє життя... Скласти твір-розповідь, ілюструючи її прикладами із власного життя, так, щоб авторська тема була розкритою.
VІ. Підсумок уроку

–  Чого ми навчилися цього уроку?

–  Що таке твір розповідь? (Ро́зповідь — повідомлення про певні події, що відбуваються в часі).

VІІ. Домашнє завдання
Завершити роботу над складанням твору-розповіді, почату на уроці.
Скласти письмову розповідь на тему «Сім днів повної свободи, або як я провів весняні канікули».

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

9.12.13

Конспект уроку з української літератури

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема: Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок

Мета: розкрити барвистий світ народних загадок, особливості

Цього оригінального виду фольклору; дати поняття про народну загадку, роль метафори в ній, про класифікацію загадок за змістом; розвивати логічне мислення, пам'ять, уяву школярів; виховувати допитливість, інтерес до фольклору, зокрема до народних загадок.

Обладнання: ТЗН.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Теорія літератури: загадка, метафора.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя

Наш урок ми розпочнемо з розв’язання пелюсткового кросворду, щоб пригадати, над чим ми працювали, вивчаючи тему "Усна народна творчість". Необхідно правильно вписати відповіді, щоб у виділених кружечках прочитати ключове слово.
2. Робота з пелюстковим кросвордом
Кросворд розміщено на дошці. Діти по черзі вписують правильні відповіді, у виділених кружечках читають слово.

1.            Фольклорний розповідний твір про вигадані, а й часто і фантастичні події. (Казка)

2.            Синонім до слова "коштовність". (Скарб)

3.            Антонім до слова "важко". (Легко)

4.            Як записати слово "робота" п’ятьма буквами?(Праця)

5.            Як називали дівчину в казці, що відгадала всі загадки пана?(Мудра)

6.            Букви всі — від А до Я, — як одна міцна сім'я. (Абетка)

7.            Не кущ, а з листочками, не людина, а навчить. (Книга)

– Діти, що ми з вами зараз робили? (відгадували загадки).

III. Повідомлення теми, мети уроку

Отже, сьогодні на уроці ми ознайомимося із загадками як видом усної творчості, розглянемо зміст і форму загадок, з'ясуємо роль метафори в ній, а також навчимося визначати види загадок та відгадувати їх.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда за питаннями.

Як ви гадаєте, чому цей жанр фольклору має таку назву? Від якого слова вона походить? (Від слова «гадати» — думати, здогадуватися)

– Правильно. Загадка є свідченням гостроти розуму людей, яскравого, образного сприйняття й розуміння ними світу. Саме слово загадка вказує на те, що цей вид фольклору апелює до людської думки — гадки. Умінню відгадувати загадки колись надавали великого значення. Воно були мірилом мудрості й розуму. Від цього вміння залежала подальша доля людини.

– Пригадайте прочитані народні казки, де персонажі рятують когось або себе від лиха, відгадуючи поставлені їм загадки. («Мудра дівчина»)

–                    А ви знаєте, що колись давно відгадування загадок було не просто забавою, а частиною весільного обряду — своєрідним екзаменом на розумову зрілість молодої чи молодого. У ліричних піснях, широко відомих і нині, живуть спогади про цю давню традицію: Дівчинко моя, Галю, Щось я тобі загадаю. Як вгадаєш — моя будеш, Не вгадаєш — чужа будеш. Як ви гадаєте, у чому ж полягає основна особливість загадки? (припущення дітей)

–        Діти, особливість загадки полягає у тому, що в її основі лежить метафоричне запитання. Згадайте, що таке метафора?

Метафора (від грецького — переміщення, віддалення) — перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності.

– Правильно. Отже, предмет зображення в загадці називається не прямо, а інакомовно, приховано. Щоб дати відповідь на метафоричне запитання, треба вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності.

2. Розгляд побудови загадок. Робота за картиною.

Розгляньте картини за мотивами загадок:

1) «Стоїть півень на току у червонім ковпаку». (Мак)

2) «Що то за віконця, що допомагають бачити сонце?» (Окуляри)

• Опишіть предмети, зображені на картині. Що подібне є у зовнішньому вигляді півня і маку?

• Які слова в загадці вказують на цю подібність? (Червоний ковпак)

• Що ж допомагає відгадати цю загадку? (Подібність в описі зовнішнього вигляду).

• А яка ж подібність між окулярами і совою? (Загадка «Що то за віконця, що допомагають бачити сонце?»)

• Отже, які є способи приховування задуманих предметів? (Опис зовнішнього вигляду, дії, властивостей; на основі протиставлення.)

• Отже, загадка-невеликий твір, в якому в прихованій формі описується задуманий предмет, котрий слід відгадати. Давайте запишемо це визначення у зошити.

3. Опрацювання статті підручника «Про загадки».

– Ми визначили, що таке загадка. А зараз давайте знайдемо у статті підручника інформацію про те, які бувають загадки. Стор. 144.

4. Робота в групах.

Прочитайте загадки, вміщені в підручнику під пунктом 1. Визначте, про що йдеться в кожній групі загадок.

– Загадки створювалися народом протягом багатьох віків. Подивіться на слайд і спробуйте пояснити, яка з наведених загадок могла виникнути раніше, яка — пізніше; що в них спільного.

• Баба-Яга, дерев'яна нога, весь світ годує, а сама голодна. (Соха)

• Залізний ніс у землю вріс, риє, копає, проти сонця грає. (Плуг)

Кінь сталевий, вівса не просить, а оре і косить. (Трактор)

– Подивіться на на завдання 2. нам треба пояснити, як утворено подані загадки. (за допомогою подібосні в описі зовнішнього вигляду). Які слова нам дають здогадатися, що це саме їжак? (з голками ходить) Що це місяць? (золотий човник пливе). Що це – капуста? (сто шкір).

• Отже, які є види загадок за змістом?

• Яку форму можуть мати загадки?

5. Виразне читання і відгадування загадок, вміщених у підручнику.

– А зараз з вами повідгадуємо загадки і подивимось, наскільки ви кмітливі. Відгадувати будемо по рядах. Який ряд швидше і правильніше все відгадає, буде переможцем (діти відгадують загадки. Підручник стор. 144-145). – Якими реченнями у нас складено більшість загадок? Знайдіть серед поданих загадок загадки про тварин.

V. Підсумок уроку

• Який твір називається загадкою?

Назвіть основні особливості загадок.

Порівняйте загадки на одну й ту ж тему (про очі) у фольклорі різних народів:

Українське: Два брати під одним дахом, один другого не бачить.

Російське: Два братца через грядку смотрят, да не сойдутся.

Грецьке: Два брати посварилися, одна гора їх розвела (у перекладі).

То як звучать загадки на одну тему у фольклорі різних народів?

Але українські загадки мають яскравий національний колорит, віддзеркалюють особливості побуту українського народу, його світобачення.

VI. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять п’ять загадок (на вибір) або скласти три загадки самостійно.

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

керівник від бази практики

_______________________

             (дата) 

11.12.13

Конспект уроку з української літератури

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема: Тематичні групи загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослин, тварин).

Мета: поглибити знання про загадки; розкрити особливості відображення в них життєвих явищ; розвивати образне й логічне мислення, творчі здібності; виховувати любов до усної народної творчості.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого

Хід уроку

І. Організаційний момент (1 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань (Мікрофон) (3 хв)

–      Загадка – це ________ твір, в якому в ________ формі описується задуманий предмет, котрий слід ________.

–      Бувають декілька тематичних груп загадок: про людину, про ____, ______, ____

–      Головною особливістю загадок є те, що в її основі лежить _______.

–      ______  -  це _______ рис одного предмета на інший на основі ______ (слайд 1)

ІІІ. Перевірка домашнього завдання (13 хв)

–                    Яке було ваше домашнє завдання? Добре. Зараз по одному виходьте додошки, розповідаєте нам 5 загадок, які ви вивчили напамʼять і читаєте свої придумані вами загадки. можете називати імʼя учня, який повинен відповісти на вашу загадку (читання дітьми загадок напамʼять, читання своїх загадок (5-7 учнів)). Чи сподобалася вам ця загадка? Легко її було відгадати? Як було б краще загадати цей предмет? Добре. Сьогодні ви здасте мені зошити і я перевірю ваші загадки.

IV. Повідомлення теми і мети уроку (1 хв.)

– На минулому уроці ми пригадали такий художній засіб, як метафора. Сьогодні на уроці ми пригадаємо, що таке порівняння, повчимося знаходити його у тексті а також познайомимось із ще одним видом загадок.

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого (15 хв)

– Як ви гадаєте, що таке порівняння? (відповіді дітей). Давайте з вами запишемо в зошиті більш детальне визначення цього терміну (слайд 2) порівняння – це

–      Як ви гадаєте, для чого автор використовує порівняння у творі?

–      Добре. а зараз відкрийте свої друковані зошити на стор. 27. У вас подані уривки, у яких вам потрібно знайти порівняння. Давайте перше прочитаю я і розберемо разом (читаю уривок. Порівняння: як із відра; вода кипить, немов у казані). Як ви гадаєте, що описано в цьому уривку? (буря на річці).

–      Добре. Наступне хто бажає зачитати? (читає учень). Де тут порівняння? (посідали молодиці наче птиці). Наступне будь ласка (дуб стоїть як витязь. Лист вухо опустив, мов цуценя, руде телятко (осінь). Стелиться туман ніби злився в чорній тузі з сірим небом океан). З чим порівнюють туман? (з океаном).

–      А зараз виконаємо завдання 2. Вам подані уривки, у яких вам потрібно на місці пропусків вставити порівняння. 1-2 слова.

VI. Вправи на застосування узагальнювальних визначень (9 хв)

–   А зараз виконаємо завдання 2. Вам подані уривки, у яких вам потрібно на місці пропусків вставити порівняння. 1-2 слова. На це завдання вам 4 хвилин (діти виконують завдання).

–      Хто бажає прочитати 1 речення? Чому ти обрав саме таке порівняння? (зачитуються усі речення).

–      Добре. А зараз ми з вами познайомимось із ще одним видом загадок. Можливо дехто з вас знає, як такі загадки називаються. Зверніть увагу на екран (слайд 3). Як називаються такі загадки? (акровірш). Добре. Отже, акровірш – це загадка, відгадку якої можна прочитати по перших буквах кожного рядку.

–      Отже, що таке акровірш?

VII. Підсумок уроку (2 хв) (Мікрофон).

–        Сьогодні на уроці я  дізнався про те, що таке ______

–        Найскладнішим на уроці мені було _______

–        Порівняння – це _____

–        Акровірш – це _______(слайд 4)

VIII. Домашнє завдання (1 хв)

С. 30 друкованого зошиту. У завданні 5 виписати свою вже складену загадку, яка найкраще. Спробувати скласти акровірш.