Самоаналіз уроку української мови

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________/___________/

^{керівник від бази практики}

_______________________

             (дата) 

5.12.13

Конспект уроку з української мови

проведеного студенткою групи У-5 Папазовою І. С.

Тема: Приголосні дзвінкі і глухі. Уподібнення глухих і дзвінких приголосних

Мета уроку: поглибити знання учнів про дзвінкі та глухі приголосні; формувати вміння і навички характеризувати приголосні за наявністю голосу і шуму; домогтися засвоєння особливостей вимови дзвінких і глухих приголосних; познайомити учнів з явищем уподібнення приголосних звуків;розвивати усне і писемне мовлення, фонетичний слух, логічне мислення учнів;виховувати шанобливе ставлення до рідної мови, виховувати самостійність, врівноваженість.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Засоби навчання: підручник, роздатковий матеріал (таблиця дод. 1)

Організаційний момент (1 хв.)

Актуалізація опорних знань (5 хв.)

Оголошення теми і мети уроку (1 хв)

Опрацювання нового матеріалу (25 хв)

Закріплення здобутих знань (10 хв)

Підсумок уроку (2 хв)

Домашнє завдання (1 хв.)

                                                                        Хід уроку

I.              ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  II.          ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

- Яке домашнє завдання ви виконували? Хто не виконав домашнє завдання? Які труднощі виникли у вас при виконанні? Коли я зберу у вас зошити, я перевірю завдання.

III.          АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

·   Гра «Сніговий ком»

–        Звуки бувають (голосні) і (приголосні).

–        Голосні звукитворяться за допомогою (голосу)

–        Приголосні звуки творяться за допомогою (голосу та шуму або тільки шуму)

–        Після мʼякого приголосного букви я, ю, є позначають (один звук).

–  Приголосні звуки бувають _____(тверді) та _____ (м’які).

–  М’якість приголосних можуть позначати букви _______ я ю є і. 

–  Звуки [б], [п], [в], [м],   перед І бувають _____(пом’якшені).

·   Запис транскрипції слів

–        Зробіть фонетичну транскрипцію слів б҆ють [б’ й у тʹ], ліс [лʹ і с], зав҆язь [з а в’ я з ʹ]. Який знак ми поставили після літер б і в? (знак пом’якшення). А знак після літер л, т, з що позначає? (позначає м’якість приголосного). Скільки звуків позначає літера я у слові зав’язь? А у слові б’ють літера ю?

       IV.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

·   Слово вчителя

–        На минулому уроці ми з вами познайомились із приголосними звуками твердими і м҆якими. Сьогодні ми познайомимось з іншими видами приголосних звуків. А якими саме, давайте з҆ясуємо. Порівняйте будь ласка звук з,ґ, д і  с, к, т.Промовте їх будь ласка. Що ви помічаєте? Як вимовляється з? ґ? д? (дзвінко). А звук [с]?к? т? (глухо). Отже наша тема сьогодні (дзвінкі та глухі приголосні).

          V.ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

-          Отже ми з вами з҆ясували, що приголосні можуть бути тверді і м҆які, а ще дзвінкі та глухі. Подивіться на таблицю, яка лежить у вас на партах. Давайте назвемо глухі та дзвінкі звуки у перших двох рядочках. (діти називають). Що ми помітили? Які вони і в 1 і в 2 рядку? (парні). А які глухі звуки не мають пари? (ф). чи є ще парні дзвінкі звуки крім тих, що ми назвали на початку? (ні). А які вони? (не парні). Назвіть їх.

·         Виконання вправи на розпізнавання глухих та дзвінких звуків (усно)

-          Зараз ми потренуємось знаходити в словах дзвінкі та глухі звуки, правильно їх характеризувати. Подивіться на вправу 246. Що нам треба зробити? (знайти, якими звуками відрізняються слова, схарактеризувати їх).

-          Перша пара слів це (пізня-пісня). Якими звуками відрізняються ці слова? (З-с). Який звук з? (дзвінкий). Звук с(глухий). А разом вони які між собою? (парні). Добре. Наступна пара слів. Яка пара у звука ш? а яка – у звука х? (до слів шрам-храм).  (шар-жар, ш – глухий, ж – дзвінкий – парні, вада – вата, д – дзвінкий, т – глухий – парні; шрам – храм, ш – глухий, парний, пара – ж, х – глухий, парний, пара – г; гриб – грип, б – дзвінкий, п - , глухий. Парні; ходжу – хочу, дж – дзвінкий, ч – глухий, парні).

-          Отже, якими бувають приголосні звуки? (дзвінкі і глухі). Що ви дізналися про дзвінкі на глухі звуки, якими вони бувають? (парні і непарні). Назвіть дзвінкі приголосні, у яких немає пари. Назвіть глухий приголосний, у якого теж немає пари.

-          Добре. Зараз знову попрактикуймось у визначенні глухих та дзвінких приголосних, але вже на письмі. Виконаймо вправу 247. Вам треба буде списати вірш і підкреслити у виділених словах однією рискою букви, що позначають глухі приголосні, двома букви, які позначають дзвінки приголосні. (діти записують у зошитах, 2 учня по 2 речення – біля дошки. Пояснюють за схемою.(б – дзвінкий, парний, пара – п; г – дзвінкий, парний, пара – к; т – глухий, арний, пара – д; л – дзвінкий, непарний; д – дзвінкий, парний, пара- т; м – дзвінкий, не парний).

-          Добре. Діти, це – акровірш. Хто з вас знає, що таке акровірш? (вірш, у якому можна прочитати в рядок за початковими літерами слово-відгадку). Добре. Що у нас за слово вийшло? (хліб). Які ви знаєте прислі҆я про хліб? (Хліб – усьому голова. Багатоснігу — багато хліба. … Без хлібаполовина обіда. Бублик — не хліб). Як ви розумієте прислів’я Хліб усьому голова? (символ гостинності, якщо в домі є хліб, то люди можуть обійтися без інших продуктів).

Фізхвилинка «Хом҆ячок»

Проблемна ситуація

-          Мені потрібні 2 добровольця, які на дошці запишуть 2 слова, які я продиктую (2 учня виходять). Ці слова молотьба, легко, нігті, вокзал. Хто не згоден з тим, як написали ці слова ваші однокласники. Чи є в них помилки і які саме? Давайте з вами разом промовимо ці слова (промовляємо разом). Як ми вимовляємо приголосний перед б? (дзвінко, звук дʹ). А пишемо яку літеру? (т). Яким словом можна перевірити літеру ту слові «молотьба»? (молотити). Як вимовляємо голосний перед к? (глухо). А пишемо яку літеру? (г).Перевірочне слово яке можна підібрати? (легенький)як вимовляємо приголосний перез звуком т? (глухо, пишемо г).Яке перевірочне слово? (ніготь). Перед приголосним з ми вимовляємо (ґ, а пишемо к).Що ми помітили? (зі звуками трапляється зміна у вимові). Так, у мовленні глухі і дзвінки приголосні можуть уподібнюватися один до одного. Глухі перед дзвінкими вимовляються як парні їмдзвінкі, а дзвінкий приголосий г  перед глухими може уподібнюватися як його парний х у п’яти словах. Прочитайте ці слова на стор. 103. Чи всі дзвінкі приголосні перед глухими можуть уподібнюватися? Знайдіть і зачитайте у правилі на стор.103 відповідь на це запитання (читання правила). Добре. Отже, які звуки можуть уподібнюватися до своїх пар, і в якому випадку? (глухі, коли стоять перед дзвінким). А у яких словах звук г оглушується? (дзвінкий г перед глухим).

-          Добре. Виконаємо вправу 251. Прочитаймо слова і зробимо їх фонетичний запис. Айсберг (айсберг). До якого звука уподібнюється приголосний с? чому? (інші слова за цією ж схемою розбираємо: Вокзал – воґзал, якби – яґби, дігтяр – діхтяр, вогкий – вохкий).

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

-          А тепер самостійно зробіть вправу 253. Вам потрібно буде вставити потрібну літеру у словах з дужок. Пояснити, чому саме ви обрали цю літеру, зробити фонетичний запис слова, у якому ви вставляли букву. 1 ряд – 1 речення. 2 – 2 речення. 3 -3 речення. Правильно поставити літери вам допоможуть перевірочні слова, які ви підберете.

-          Зачитай будь-ласка своє речення. Яку літеру ти поставив? Чому? У кого не так? (розбирається кожне речення, записують кожний ряд своє слово фонетично).

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

Бесіда

-    З якими видами приголосних звуків ми познайомилися на цьому уроці?

-    Назвіть дзвінкі приголосні, які не мають пари?

-    Назвіть глухі приголосні, які не мають пари?

-    Що стає з глухими приголосними, коли перед ними стоять дзвінкі?

-    Які дзвінкі приголосні можуть уподібнюватися до глухих і в яких словах?

VIIІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 101, 103 правила. Вправа 255.

ДОДАТОК

Приголосні звуки

Дзвінкі	б	г	ґ	д	Дꞌ	͡дз	͡дзꞌ	͡дж	ж	з	Зꞌ
Глухі	п	X	к	т	Тꞌ	ц	Цꞌ	ч	ш	с	Сꞌ
Дзвінкі, які Не мають пари	в	й	л	лꞌ	м	н	нꞌ	р	рꞌ
Глухий, який немає пари	ф

  

Звуки [дж], [ж], [ч], [ш] називають ще шиплячими.

Звуки[͡дз], [з], [ц], [с], [дз'], [з'], [цꞌ], [с'] — свистячими.

 

Самоаналіз уроку української мови за темою: «Дзвінкі і глухі приголосні. Уподібнення приголосних»

Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Мета: поглибити знання учнів про дзвінкі та глухі приголосні; формувати вміння і навички характеризувати приголосні за наявністю голосу і шуму; домогтися засвоєння особливостей вимови дзвінких і глухих приголосних; познайомити учнів з явищем уподібнення приголосних звуків; розвивати усне і писемне мовлення, фонетичний слух, логічне мислення учнів; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови, виховувати самостійність, врівноваженість.

Структура уроку: Організаційний момент; актуалізація опорних знань; оголошення теми і мети уроку; опрацювання нового матеріалу; закріплення здобутих знань; підсумок уроку; домашнє завдання. Цей урок був третім у темі № 4 «Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія». Учні пригадали знання з початкової школи, знали назви приголосних «двінкі» та «глухі», могли назвати деякі з них.

Розподіл часу на кожний етап уроку відповідав педагогічним вимогам: Організаційний момент (1 хв.); актуалізація опорних знань (5 хв.); оголошення теми і мети уроку (1 хв); опрацювання нового матеріалу (25 хв); закріплення здобутих знань (10 хв); підсумок уроку (2 хв); домашнє завдання (1 хв.).

На етапі організаційний момент було використано прийом «слово вчителя», який допоміг настроїти клас на роботу. На етапі «актуалізація опорних знань» було використано метод «Сніговий ком», який дуже сподобався учням, мотивував їх для надання повної відповіді, а також робота біля дошки: 2 учня писали фонетичний запис слів «бʼють», «ліс». Оголошення теми і мети уроку було застосовано слово вчителя, фонетичне порівнювання звуків дітьми, визначення ними теми уроку. На етапі «опрацювання нового матеріалу» було використано наочні таблиці, бесіда, проблемна ситуація. На етапі «закріплення набутих знань» було використано бесіди. Домашнє завдання було пояснене методом «слово вчителя».

Під час опрацювання нового матеріалу дітьми було виконано тренувальні вправи, усні та письмові вправи, імітаційна вправа на порівнювання звукового складу слів російської та української мов. На етапі закріплення набутих знань – тренувальна вправа самостійно.

Для того, щоб дітям було легше запамʼятати дзвінкі та глухі приголосні, які мають пари, а які – непарні, на етапі опрацювання нового матеріалу було використано таблицю цих звуків, в якій парні, непарні дзвінкі та глухий було виділено різними кольорами. Також нижче таблиці було зазначено, які звуки називають шиплячими, а які – свистячими. Для того, щоб дітям було зрозуміле поняття «уподібнення приголосних», була застосована проблемна ситуація, коли 2 учня писали під диктовку слова «молотьба», «легко», «нігті», «вокзал». Учні припустили помилки у словах «молотьба» і «вокзал». Після виправлення помилок було задане питання: що помітили діти при вимові цих слів. Вони відповіли, що звук [тꞌ] і [к] чуються як [дꞌ] і [ґ], вони заміняються, уподібнюються.

Оцінювання досягнень учнів ґрунтувалося на активності роботи протягом уроку, правильності виконання потрібних вправ.

Я вважаю, що урок пройшов вдало. На уроці працювали не тільки ті учні, які завжди проявляють активність, але й ті, які були трохи слабшими по рівню знань і на перших уроках ще не виявляли сміливості. Більшість дітей засвоїла тему й допомагали тім учням, які не дуже розібралися. Зайвий час витратився на етапі «актуалізація опорних знань». Із самого початку було заплановано, що поки ми з дітьми працюємо над сніговим комом, 2 учні записують транскрипцію поданих для них слів. Але я загубилася, і спитала спочатку «сніговий ком», а потім визвала учнів до дошки. Не вистачило декілька хвилин, щоб докладніше пояснити учням домашнє завдання.